<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<!-- If you are running a bot please visit this policy page outlining rules you must respect. http://www.livejournal.com/bots/ -->
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:lj="http://www.livejournal.com">
  <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac</id>
  <title>ЧАС быць разам!</title>
  <subtitle>4ac</subtitle>
  <author>
    <name>4ac</name>
  </author>
  <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/"/>
  <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom"/>
  <updated>2006-02-05T17:02:13Z</updated>
  <lj:journal userid="8263835" username="4ac" type="personal"/>
  <link rel="service.feed" type="application/x.atom+xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom" title="ЧАС быць разам!"/>
  <link rel="hub" href="http://pubsubhubbub.appspot.com/"/>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:10593</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/10593.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=10593"/>
    <title>Смогли они - сможем и мы.</title>
    <published>2006-02-05T17:02:13Z</published>
    <updated>2006-02-05T17:02:13Z</updated>
    <content type="html">Кто-то из писателей сказал, что если тысяча обезьянок будет тысячу лет стучать на тысяче пишущих машинок – одна из них определенно напишет роман. Приблизительно также выглядит стратегия отечественной демоппозиции. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Из года в год мы наблюдаем одни и те же обличительные речи, героические отсидки и протяжный, жалобный вой в прессе.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;И несмотря на то, что жизнь неоднократно доказывала полную несостоятельность стратегии доморощенных борцов за свободу, гандизм в извращенной форме по прежнему заменяет реальную борьбу за власть.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Объяснение такого положения дел, запуганностью и какой-то феноменальной социальной недоразвитостью белорусов стало настолько привычным, что давно уже не ставится под сомнение. А зря. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Недавняя история (вспомним хотя бы митинги 1996-99 годов) неоднократно показывала способность наших людей давать отпор власти. А посещение футбольного матча или ПТУшной дискотеки и сейчас может отбить все представления о толерантности белорусов раз и навсегда.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;«Но это же плебс!» - заверещат возмущенные «интеллектуалы». &lt;br /&gt;Электорат! Дно! &lt;br /&gt;Они «несвядомыя», неевропейские и некультурные!&lt;br /&gt;Возможно, не буду спорить. Знаю только, что это наши люди. И если ты хочешь их возглавить, то стоит хотя бы немножко научится их понимать.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Достаточно бегло ознакомиться с демпрессой или пообщаться с партактивом, чтобы понять – такой подход к работе с населением в оппозиции массовый.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;И вот тут мы подходим к пониманию главной проблемы отечественных демократов – кадровой. Ведь для того, чтобы противостоять государственной машине, прежде всего, нужны люди, психологически способные противостоять хоть чему-то в принципе. Лезть на рожон, держать удар и не впадать в панику. А таких, в этих кругах - не густо. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;На определенном отрезке истории, политическая эволюция партий приняла странное направление. Имя ему – регресс. Суть его в том, что для того чтобы не надо было сильно заботиться о пропитании и самозащите, организм (или политик) забирается в такие места, куда остальные побрезгуют. Приходится отказаться от многих способностей, зато тепло, уютно и относительно безопасно.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Наши партии расползлись на десятки НГО и занимаются чем угодно, только не политикой, только не борьбой за власть. Они не проигрывают, они уклоняются от игры и поражение им засчитывают за неучастие.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Наши лидеры, как животные-эндемики, раскисли от теплого климата маленького гетто. И больше всего на свете боятся, что в их личном, карманном раю вдруг заведется кто-нибудь грязный, лохматый и зубастый.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Именно поэтому при виде обычного пацана с пролетарского района в головах партфункционеров всплывают и роятся все комплексы нашей чванливой интеллигенции.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Он странный!&lt;br /&gt;Наверно фашист!&lt;br /&gt;Возможно уголовник!&lt;br /&gt;Возможно. Но раз он пришел к нам – то значит свой. Невозможно рассчитывать на поддержку людей, если ты их боишься и презираешь.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В конце девяностых Самойлов и Баркашов собрали этих пацанов в РНЕ, не потому что они сплошь фашисты, а потому что смогли их понять. Результат превзошел ожидания.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Смогли они – сможем и мы. И нашим противникам в этой стране станет тесно!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;revanshist&lt;/b&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:10108</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/10108.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=10108"/>
    <title>Как предотвратить фальсификации.</title>
    <published>2006-02-05T16:58:10Z</published>
    <updated>2006-02-05T16:58:57Z</updated>
    <content type="html">Опыт предыдущих компаний показывает, что оппозиции каждый раз удается зафиксировать вопиющие фальсификации итогов голосования в пользу власти. Однако никто еще не пытался серьезно их предотвратить. Этот текст – попытка разобраться, что мы можем противопоставить разнузданной наглости госаппарата. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Вопрос получения объективных итогов голосования в нашей стране, по сути, сводится к необходимости решить две проблемы.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1. Досрочное голосование.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Избиратель, проголосовавший на своем участке досрочно – для нас потерян! По закону избирательные урны на весь период досрочного голосования остаются на ночь в помещении под охраной сотрудников правопорядка (печать которой эти урны опечатываются, хранится там же), т.е родина в это время может делать с бюллетенями все что угодно. &lt;br /&gt;Сейчас тяжело надеяться на массовый отказ от досрочного голосования военнослужащих студентов и рабочих, проживающих в общежитиях – против них власть задействует откровенный шантаж. А значит наблюдение на участках общежитиях и частях – пустая трата сил и времени. Мы не можем себе этого позволить.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;2. Подсчет голосов.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Здесь не Украина. На участок наблюдателя не пустят не просто с фотокамерой, но могут запросто не пустить вообще. Характерной особенностью референдума-2004 стало то, что к моменту подсчета голосов многих наблюдателей удалили из помещения, где проходил подсчет просто без объяснения причин, в чем комиссиям активно содействовали работники милиции. При этом и те и другие отлично понимают, что подобные действия абсолютно противозаконны и в демократической стране повлекли бы за собой уголовную ответственность. Наблюдению противостоят абсолютно противоправными силовыми методами.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Что с этим делать.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Первое что мы можем сделать – работа с комиссиями. Очень важный момент, которым пренебрегают и кандидаты и независимое наблюдение. Как известно, главное не как голосуют, а как считают, поэтому, сначала мы должны выяснить имена наших героев. По закону списки участковых и территориальных комиссий должны обязательно публиковаться в прессе. Однако, чувствует кошка чье сало съела – публикуют их все реже. Но чтобы исполнить необходимые формальности списки избирательной комиссии часто вывешивают в дальнем темном углу на территории вашего участка. Нужно сходить и посмотреть. Если нет – потребовать «в наглую», у вас есть такое право. &lt;br /&gt;Затем этих людей нужно найти и доступно объяснить ситуацию. Чаще всего это сотрудники организаций, в помещении которых расположен участок, так что найти их не очень сложно. Как правило, они понимают, что нарушают закон и когда-нибудь могут понести ответственность, однако боятся ослушаться приказа сверху. Как их переубедить, зависит от конкретной ситуации и решать вам. Главное, не скатываться в уголовщину. Остальное – приемлемо.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Следующий шаг – выдвижение наблюдателем на участок. Не важно, каким способом вы станете наблюдателем. Это можно сделать с помощью направления от штаба кандидата, партии или организации, или путем сбора подписей среди соседей. Важно понимать, что в одиночку или вдвоем противостоять силовому давлению вы не сможете. Поэтому нужно протянуть на участок как можно больше товарищей. Тут придется задействовать все способы выдвижения. Предложив свои услуги штабам Козулина и Миленкевича, вы уже можете получить два направления. Еще одно, от независимого наблюдения (ГИ Партнерства). Но проблема в том, что эти структуры пытаются охватить больше территории и выдвигают всего 1-2 человек на участок, а членов комиссии минимум десяток. Поэтому неплохо протянуть на участок еще человек трех-четырех. Этим придется походить по соседям собрать подписи за свое выдвижение от жителей. Если удастся подбить на это дело еще людей, пусть к моменту подсчета голосов подходят к зданию участка. Они окажут моральную поддержку и в крайнем случае смогут задержать прибытие милицейского подкрепления пока вы боретесь за справедливость.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;И главное – день Х. Просто сидите, тихо пишите «в стол» жалобы на мелкие нарушения. Если после закрытия участка какая-нибудь нагловатая дама начнет вас решительно отстранять вас от стола, где идет подсчет, значит, ваши договоренности с комиссией не сработали. Дальше последуют оскорбления, угрозы и попытки вышвырнуть вас силой. На вашей стороне закон, сплоченность и упрямство. В комиссиях сидят отнюдь не храбрецы. Ваша цель – получить подписанный членами комиссии протокол с объективными итогами голосования и передать его в штаб демократического кандидата или координаторам независимого наблюдения. Заранее выясните их телефоны, а также телефоны независимых журналистов звоните им, как только начнется обострение (и будьте убедительны – журналисты ленивы), в любом случае ваша акция будет иметь мощный пропагандистский эффект.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Эта тактика не позволит охватить большинства участков, однако при умелой организации и решительных действиях поможет документально засвидетельствовать победу, покажет людям, что на этот раз все серьезно и придаст какой-то смысл действиям наших товарищей, которые в это время соберутся на площади.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;revanshist&lt;/b&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:9932</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/9932.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=9932"/>
    <title>Вітаю шаноўнае спадарства!</title>
    <published>2006-02-01T19:37:19Z</published>
    <updated>2006-02-01T19:37:19Z</updated>
    <content type="html">Маё імя Алесь Кушнер. Сам я мянчук. Ужо год жыву й працую ў Маскве. У мяне ёсьць мара да зьдзяйсьненьня якой я рушу, ўжо цягам апошніх пяці гадоў. Да дасягненьня гэткай жа мары імкнецца кожны шчыры беларус. Нас яднае моцнае жаданьне зьменаў, зьменаў да лепшага. Бо жыць у тых умовах якія зараз створаныя у Беларусі – немагчыма. &lt;br /&gt;Я лічу, што кожны сумленны беларус абавязаны зрабіць унёсак у агульную справу, справу па зруйнаваньні імпэрыі ашуканства, дыктатуры й бруду якую збудаваў Лукашэнка. Я пэўны, што гэта магчыма. Дзеля гэтага нам трэба гуртавацца, трэба адкінуць свае асабістыя амбіцыі, трэба быць разам. Мы ўсе вельмі добра ўсьведамляем тыя цяжкасьці, зь якімі мы сутыкнемся. Але нам трэба выкарыстаць шанец. Магчыма, нешта не атрымаецца, але нельга апускаць рукі, трэба змагацца, трэба верыць. &lt;br /&gt;Я, ад імя беларусаў Масквы, жадаю паведаміць Вам пра тое што "Беларуская Грамада Масквы" плянуе й ужо актыўна рыхтуе дзьве акцыі: &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;1. Мітынг каля МЗС Расеі (18 лютага 2006 г. а 12 гадзіне). У панядзелак (30.01.06) падаем заяву, каб атрымаць дазвол на правядзеньне акцыі, хутчэй за ўсё ён будзе станоўчы. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;2. Мітынг каля амбасады Беларусі (4 сакавіка 2006 г.). &lt;br /&gt;Мэта акцыі перад МЗС Расеі, прыцягнуць увагу расейскага грамадзтва да беларускага пытаньня. Бо расейская ўлада зьяўляецца адзінаю ў сьвеце краінаю, якая падтрымлівае Лукашэнкаў рэжым. У акцыі бяруцца прыняць удзел "СПС", "Абаронцы", "Украінская грамада", "Беларуская Грамада Масквы". Я прапаную прыняць удзел у акцыі й беларусам. Мы будзем радыя бачыць сваіх людзей зь Беларусі. &lt;br /&gt;Калі ў Вас ёсьць пытаньні, альбо нейкія прапановы, каліласка лістуйце на адрас: aliaksandr_kushner@hotmail.com &lt;br /&gt;Прашу Вас не пакідаць без разгляду й адказу мой ліст, бо пытаньне вельмі істотнае для нашае агульнай будучыні. Пры магчымасьці, перадайце каліласка гэтую інфармацыю іншым &lt;br /&gt;Запрашаем наведаць сайт беларусаў Масквы: www.maskva.com&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Будзьма разам!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Жыве Беларусь!</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:9710</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/9710.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=9710"/>
    <title>Рубрика"СПОРТ": Жестяной кубок.</title>
    <published>2006-02-01T19:31:20Z</published>
    <updated>2006-02-01T19:31:20Z</updated>
    <content type="html">Второй по значимости клубный трофей Европы: славное прошлое, бесцветное настоящее, туманное будущее&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Любой путь ведет не только к чему-то, но и мимо чего-то – справедливость этого утверждения очевидна. Нет ничего труднее, чем претворить в жизнь русский народный тезис о сытости волков и здоровье овец. Чем-то приходится жертвовать, причем на алтарь благих намерений чаще всего ложится именно отара.&lt;br /&gt;Похоже, европейский футбол однозначно начал двигаться по пути создания одного-единственного супертурнира, оставив всем остальным соревнованиям малопочетную роль бедных родственников. Лига Чемпионов, словно птенец-переросток, планомерно заклевывает более хилых братьев. Выброшенным из гнезда уже оказался Кубок Кубков, и кто может поручиться, что подобная незавидная участь в скором времени не постигнет и Кубок УЕФА. Ведь выживает, как гласит один из дарвиновских постулатов, сильнейший. Только вот терять самобытный турнир с богатейшей историей неимоверно жаль.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Начало.&lt;br /&gt;Любопытно, что и Кубок Чемпионов, и Кубок Кубков в какой-то мере поспособствовали возникновению Кубка Ярмарок, правопреемником которого стал в 1971 нынешний Кубок УЕФА. Дело в том, что во второй половине 50-х годов прошлого века клубные европейские клубные турниры приобрели сумасшедшую популярность, однако доступ в КЧ и КК был ограничен (участвовать в них могли соответственно лишь чемпионы и обладатели кубка каждой страны). А спрос тем временем значительно превышал предложение – играть хотелось всем. Поэтому 18 апреля 1955 года было принято решение о создании нового турнира, принимать участие в котором имели право команды самых известных ярмарочных центров Европы: Базеля, Барселоны, Бирмингема, Загреба, Копенгагена, Лейпцига, Лозанны, Лондона, Милана, Франкфурта. Была очевидна и коммерческая выгода соревнований – что, как не матчи с участием лучших клубов Европы, могло завлечь туристов? Первоначально планировалось провести двухгодичный турнир, но в итоге первый розыгрыш растянулся аж на три года, а победителями стала команда Барселоны (составленная исключительно из игроков одноименного клуба), в финале переигравшая соперников из Лондона.&lt;br /&gt;Во втором розыгрыше участвовали уже клубы, но система осталась прежней: только «ярмарочные» города и только матчи на выбывание. В турнире приняли старт 16 команд, а победила вновь «Барселона». После этого было решено проводить турнир ежегодно. В 1962 в кубке Ярмарок играли уже 48 команд, в 1968–60, а в сезоне 1969-70 за почётный трофей борьбу вели 64 клуба.&lt;br /&gt;Популярность нового турнира росла с головокружительной скоростью. И это не удивительно: состав турнира был очень силён. Бытовало мнение, что Кубок УЕФА выиграть даже сложнее, чем Кубок Чемпионов, ведь в самом представительном турнире континента топ-чемпионаты представляла одна команда-чемпион, в то время как пропуск в Кубок УЕФА получали серебряный и бронзовый призёры. Концентрация сильных клубов, таким образом, была чрезвычайно высока. К тому же финал состоял из двух матчей, что практически перечёркивало возможность «случайной» победы.&lt;br /&gt;Время перемен.&lt;br /&gt;Поступательная сдача завоеванных позиций началась в 90-х, когда в европейский футбол пришли шальные телевизионные деньги. Именно перспектива лучшего финансирования подвигла УЕФА на реорганизацию Кубка Чемпионов. Вместо олимпийской системы, предусматривавшей только игры на выбывание, для увеличения количества матчей на начальном этапе турнира была введена групповая стадия. И формула «больше игр – больше трансляций – больше денег» сработала безотказно: на участников Лиги Чемпионов пролился золотой дождь. Впрочем, на состав участников Кубка УЕФА этот факт повлиял не так уж и сильно: в самый престижный европейский турнир по-прежнему попадали лишь чемпионы и действующие обладатели трофея, поэтому постоянное присутствие грандов поддерживало интерес к соревнованию на высоком уровне.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Исход.&lt;br /&gt;Самый сокрушительный удар по «еврокубку №2» был нанесен в сезоне 1997-98, когда УЕФА принимает решение об увеличении квоты в ЛЧ для представителей ведущих европейских чемпионатов. Расширение происходит под давлением так называемой группы G-14, в которую входят наиболее влиятельные клубы Европы. Члены G-14 пригрозили выходом из ЛЧ и созданием альтернативной лиги, составленной исключительно из суперклубов, в случае, если им не будут предоставлены определенные привилегии. УЕФА вынужден был подчиниться – попытка провести розыгрыш Лиги Чемпионов без команд калибра «Милана», «Аякса», «Реала», «Баварии», «Барселоны» была обречена на провал. Таким образом, топ-чемпионаты получают сначала 2, а затем 3-4 места в самом престижном еврокубке. Не стоит объяснять, что это вызвало массовый исход сильных клубов из Кубка УЕФА. Кажется невероятным, но с тех пор ни один(!) победитель КУ не пробовал защитить свой титул – действующий обладатель неизменно уходил на повышение в главный турнир континента. Впрочем, Кубок УЕФА устоял, в отличие от не менее популярного когда-то Кубка Кубков, приказавшего долго жить. Косвенно «виновата» в этом Лига Чемпионов: у грандов, занятых в ЛЧ и родном первенстве, не было ни сил, ни желания разрываться на три фронта, выступая еще и в кубке страны. Не удивительно, ведь доходы в ЛЧ на порядок выше прибылей в КУ и КК, а соблазн занять 4 место и проторить дорожку в европейскую элиту вынуждал клубы сосредотачивать силы исключительно на чемпионате, откровенно пренебрегая другими соревнованиями. Что уж тут говорить, если в кубке Англии – старейшем и одном из самых уважаемых европейских соревновании – даже «МЮ», «Арсенал» и «Челси» позволяют себе играть вторым составом… После скоропостижной кончины Кубка Кубков, обладатели национальных кубков (а некоторых странах – еще и кубков Лиги) дружными колоннами проследовали в Кубок УЕФА. Интересно, что бывали случаи, когда билет в КУ разыгрывался в очном поединке неудачников полуфинала кубка страны – финалисты обеспечивали себе участие в Лиге Чемпионов…&lt;br /&gt;Спасение утопающих…&lt;br /&gt;Впрочем, нельзя сказать, что УЕФА спокойно взирает на злоключения своего детища. Европейский Союз Футбольных Ассоциаций пытается при помощи реформ вылечить турнир от переходящей в хроническую форму дистрофии. Правда, значительных успехов пока не заметно. Инъекция из ЛЧ – предоставление шанса побороться за творение мастера Бертони (именно этот ювелир является автором трофея) неудачникам 3-го квалификационного раунда, а также командам, занявшим 3-е место в групповом турнире, себя оправдывает не в полной мере: посев при формировании квалификационных пар и групп практически исключает возможность сенсации на столь ранних стадиях. А в этом сезоне был опробован новый формат проведения турнира с «имплантированной» групповой стадией. С уверенностью можно утверждать, что блин по законам жанра вышел комом. Нелепая схема с пятью командами в группе и четырьмя матчами при трех разыгрываемых билетах в следующий раунд (однокруговой турнир, состоящий из двух матчей дома и двух в гостях, причем «домашних» и «выездных» соперников определяет жребий) пришлась по вкусу разве что любителям игры на тотализаторе. И это не удивительно, ведь чтобы оформить путевку в следующий раунд (равно как и лишиться всех шансов на ее получение) можно и в первых трех матчах. Четвертый же никакого турнирного значения не играет. В первом же сезоне с использованием нововведений разгорелся скандал. Пристальное внимание привлек поединок безнадежных аутсайдеров – греческого «Паниониоса» и тбилисского «Динамо». На ничего не решавший матч было принято неожиданно большое количество ставок. Причем прозорливость игроков поражала – как подавляющее большинство и надеялось: динамовцы оказались сильнее в первом тайме 2:1, а итоговая победа все же осталась за хозяевами – 5:2… В общем, несмотря на клятвенные заверения в «чистоте» матча с обеих сторон, ведется следствие. Однако где гарантии, что смекалистые команды не воспользуется подобным способом обогащения в будущем?&lt;br /&gt;C надеждой на будущее.&lt;br /&gt;Однако не стоит считать, что второе по значимости клубное соревнование Европы нынче походит на обнищавшего идальго, имущество которого составляют лишь воспоминания о былом процветании. Несмотря на отсутствие суперклубов, Кубку УЕФА есть, что предложить зрителю. Если КУ и уступает старшему брату в классе, то недостатка зрелищности нет и в помине. Чего стоят хотя бы захватывающие финальные матчи со множеством забитых мячей! А наличие неослабевающей до самого финала интриги и неожиданные повороты сюжета становятся визитной карточкой турнира. И это не удивительно – вследствие ровного состава участников круг претендентов на победу в каждом розыгрыше довольно широк.&lt;br /&gt;Тем не менее, очевидно, что престижнейший ранее турнир постепенно превращается в эдакую «вторую лигу» европейского клубного футбола, самобытность которой все же не может на равных соперничать с изысканным лоском Лиги Чемпионов. Каковы же возможные пути выхода из кризиса? Быть может, есть резон вновь вернуться к варианту, при котором в каждую из пяти ведущих футбольных держав представляют в ЛЧ не более двух команд: потерявшие место под солнцем отправились бы в КУ, а это прибавило бы соревнованию солидности, а значит, и повысило бы зрительский интерес. Наверняка в скором времени формат КУ будет перекроен по аналогии с ЛЧ с той разницей, что групповой этап будет введен на более поздней стадии, что логично увеличит количество встреч между сильными соперниками. А пока.… Пока КУ остается еще и трибуной, с которой заявить о себе в полный голос может практически любая команда. К сожалению, пока сия сентенция не применима к белорусским дружинам, раз за разом проваливающимся на евроарене. Для отечественных команд ристалища в групповом этапе кубка УЕФА пока столь же желанны, сколько и несбыточны. Уровень родного футбола безнадёжно низок даже для «второй европейской лиги».&lt;br /&gt;Надо только выучиться ждать?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;b&gt;Яри Литманен&lt;/b&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:9428</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/9428.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=9428"/>
    <title>ПОШУК-2. Подача заявок!</title>
    <published>2006-02-01T19:13:44Z</published>
    <updated>2006-02-01T19:16:40Z</updated>
    <content type="html">В начале ноября ГИ "ЧАС" проводила &lt;a href="http://4ac.livejournal.com/2628.html"&gt; игру "ПОИСК" &lt;/a&gt;, которая оставила у всех, и участников, и организаторов, просто незабываемые ощущения. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Теперь мы объявляем, что пора подавать заявки &lt;b&gt;на новую игру: ПОШУК-2.&lt;/b&gt; &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Дата проведения ИГРЫ – 12 февраля.&lt;br /&gt;Капитанам или представителям команд необходимо &lt;b&gt;до 10 февраля включительно&lt;/b&gt; дать сведения о командах (название, контактный телефон, количество),заявки после 21:00 10 февраля не принимаются!&lt;br /&gt;Регистрация может проводиться через Интернет посредством скидывания на следующие e-mails информаций о командах:&lt;br /&gt;siaroja@gmail.com и dodgeviper.alexis@gmail.com&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Во-первых, сразу скажем о сроках – дата проведения ИГРЫ – 12 февраля. Это воскресенье. Так что все должны быть свободны. К тому же это в ваших интересах. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Во-вторых, Хочется отметить, что для регистрации команды вам необходимо внести символическую сумму, необходимую для участия. Сумма небольшая для команды, всего 10 тысяч белорусских рублей. Это не взятка нам, не сбор податей, а всего лишь фонд. Обычный символический игровой фонд, который, после окончания игры, получат победители. &lt;br /&gt;В-третьих, про количество человек в команде, некоторых нюансах и основных правилах:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;- Командой может именоваться компания со звонким оригинальным названием и количественной характеристикой от 6 до 8 человек.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;- Все задания достаточно просты для выполнения, если немного подумать, так что количество подсказок строго ограничено. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;- Из последнего пункта можно составить следующий пункт «О Штрафах и Нарушениях»&lt;br /&gt;Количество подсказок, за которые нет штрафных санкций определяется в 4 штуки за весь ход игры для команды. Если количество телефонных звонков от команды превысит 4, то за последующие подсказки – штраф 25 мин. Ещё раз повторяю, что задания просты, и прежде, чем позвонить, лучше подумайте ещё раз. Для команд, которые выполнят правильно все задания, при этом не использовав ни одной подсказки – bonus! : минус 10 мин. За неправильно отгаданное задание может быть следующее: для команд, не использовавших ни одной подсказки – плюс 10 минут за каждое задание, для тех, кто звонил нам один раз – плюс 15 минут, два раза – плюс 20 минут, три раза – 25 минут, четыре раза 30 минут и так далее… Напомню, подумайте, прежде, чем звонить!!!&lt;br /&gt;Ни в коем случае не кучкуйтесь с оппонентами, это будет отслеживаться всеми возможными способами и наказываться по всей строгости. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;- В процессе игры вам, скорее всего, придётся много ходить и ездить на ОБЩЕСТВЕННОМ ТРАНСПОРТЕ, разговаривать с разными людьми. Будьте вежливы и они будут вежливы к вам, и вам повезёт! &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;С вопросами и предложениями беспокоить по электронным адресам &lt;a href="mailto:siaroja@gmail.com"&gt;siaroja@gmail.com&lt;/a&gt; и &lt;a href="dodgeviper.alexis@gmail.com"&gt;dodgeviper.alexis@gmail.com&lt;/a&gt;. Все предложения будут, по возможности, учтены, а на вопросы будут получены чёткие ответы!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;P. s. Более точную информацию о Времени проведения и месте встречи получите через Интернет или вам позвонят!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:8888</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/8888.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=8888"/>
    <title>Рубрика «СПОРТ»: Мертвая Петля</title>
    <published>2006-01-17T20:19:28Z</published>
    <updated>2006-01-17T20:19:28Z</updated>
    <content type="html">Ситуация в жодинском «Торпедо»: крутое пике или хроника пикирующего бомбардировщика?&lt;br /&gt;Эх, черт побери, до чего же жалко будет потерять жодинское «Торпедо»! Думаю, со мной согласятся не только любители футбола из города БелАЗов, но и болельщики со всей Беларуси. На протяжении четырех лет торпедовцы входили в обойму клубов, реально претендующих на медали, и лишь по злой иронии судьбы не обжили одну из ступеней пьедестала. Не хочется быть паникером, но, похоже, в этом году команде Юрия Малеева придется решать совсем иные задачи…&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;«Делай деньги, делай деньги, остальное – дребедень!» – распевали герои культового советского мультфильма «Остров сокровищ». С персонажами анимационной нетленки приходится соглашаться: в белорусском футболе фактор финансовой стабильности играет одну из ведущих ролей. И беда, как обычно, заключается в том, что эти самые деньги имеют тенденцию заканчиваться.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Вспомните канувшие в лету «Динамо-93» и «Атаку», крепкие когда-то «Молодечно» и «Торпедо-Кадино», ныне выступающие в роли боксерских груш в первой лиге, отправившегося туда же двукратного чемпиона Беларуси мозырьскую «Славию», рухнувшее аж во вторую лигу «Торпедо» - СКА.… Не хочется проводить грустных параллелей, но нынешняя ситуация в жодинском «Торпедо» далека от благополучной. Причина банальна: отсутствие финансирования. Оптимизм клубного руководства на сегодняшний день можно трактовать не иначе как попытку сделать хорошую мину при плохой игре: отток кадров из стана торпедовцев принял лавинообразный характер. В конце прошлого года клубный сайт уверенно заявлял, что распродажи ведущих игроков не предвидится. На деле же команда уже лишилась нескольких игроков основы. Вначале контракт с борисовским БАТЭ подписал игрок «молодежки» и один из самых перспективных форвардов Беларуси Виталий Родионов. Затем решил сменить клубную прописку и еще один игрок атакующего плана – теперь уже экс-капитан команды Денис Каролик, отправившийся в «Гомель». Чуть позже объявил об уходе «мозг» команды плеймейкер Игорь Трухов, интерес к которому проявляет целый ряд клубов высшей лиги. Один их лучших вратарей чемпионата Беларуси-2005 Владимир Селькин готовится подписать соглашение с новополоцким «Нафтаном». Отказался продлевать контракт с жодинцами столп обороны Сергей Зеневич… Этот и без того внушительный список грозит пополниться новыми пунктами: никаких гарантий благополучного финансового завтра в команде не дождались. Хочется надеяться – пока. Но уже сейчас очевидно, что повторение результата-2005 – четвертое место – для «Торпедо» в теперешнем его состоянии будет равносильно подвигу. И это при том, что этот результат расценивался скорее как неудача – до бронзы жодинцам не хватило самой малости.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Впрочем, оптимизма армии переживающих за «Торпедо» болельщиков добавляет интервью с Юрием Малеевым, появившееся на сайте клуба. Главный тренер автозаводцев заявил, что и один из учредителей клуба Михаил Мироненков, и залод БелАЗ в будущем команды заинтересованы, и в ближайшее время ресурсы, по всей видимости, будут изысканы. И, хотя ушедших игроков уже не вернуть, Малеев не унывает: «Оставшиеся в команде Булойчик, Адамицкий, Мороз составят костяк «Торпедо» в чемпионате-2006».&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Так-то оно так, но в случае отказа в финансировании и они могут стать лакомыми кусочками на трансферном рынке межсезонья. И тогда выступать в высшей лиге придется вчерашним дублерам. Пока же переговоры продолжаются.&lt;br /&gt;Футбольное Жодино напряженно ждет новостей.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Яри Литманен</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:8642</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/8642.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=8642"/>
    <title>Застацца ці з’ехаць?</title>
    <published>2006-01-17T20:15:56Z</published>
    <updated>2006-01-17T20:15:56Z</updated>
    <content type="html">Чаму моладзь не жадае заставацца ў “квітнеючай” Беларусі?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Канешне не ўся моладзь, а толькі лепшыя яе прадстаўнікі. Гэта тыя, хто не стаяць на месцы, жадаюць сябе самарэалізаваць, імкнуцца да духоўнага й матэрыяльнага багацьця, прагнуць свабоды… У бальшасьці сваёй гэта маладыя людзі, якія ўжо сталі студэнтамі ці толькі зьбіраюцца імі стаць.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Яны, у адрозьненьні ад іншых, прагнуць ведаў й таму ведаюць, якое зараз у краіне становішча й не жадаюць зь ім мірыцца. Студэнты бачаць, што перспектывы няма. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Сапраўды, што чакае выпускніка універа? Няблага, калі ты нарадзіўся й жыў да паступленьня ва універ у сталіцы. Тады цябе могуць разьмеркаваць куды-небудзь у Менску, дарэчы, не ў самае лепшае месца. Горш, калі ты прыехаў зь іншага горада зь надзеяй скарыць сталіцу, таму што ў кіраўніцтва нашай краіны іншыя пляны. Якія? Я думаю ўсе ведаюць – трэба ж падняць стратны калгас “Бальшавік”, што ў забруджанай радыёнуклідамі Гомельскай вобласьці. І нічога, што скончыў ты, напрыклад, БДУІР па сьпецыяльнасьці праграмаваньня, таму што вымушаны будзеш “працаваць” пяць год на прадпрыемстве, дзе асноўнай задачай будзе зьмяніць перагарэўшую лямпачку…&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Пападнімаўшы 5 год “звышпрыбытковае” прадпрыемства, згубіўшы кваліфікацыю, задумваесься: а што далей? А далей год 20 сумленнай працы, каб да пяцідесяцігодзя адсьвяткаваць уваходзіны ў аднапакаёвай кватэры.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Згадзіцеся, ня гэтага мы чакаем ад жыцьця. Канешне, не ўсім гэта відавочна, але я нікога й не зьбіраюся вінаваціць, таму што, каб гэта ўбачыць, трэба параўнаць наш вастравок дэбільнасьці зь якой-небудзь буржуазнай краінай. Ведаючы гэта, кіраўніцтва Беларусі з кожным годам ставіць усё больш перашкод для выезда за мяжу (будзь то экскурсія, адпачынак ці летняя праца), ды й грошаў на замежныя паездкі ў нашага беднага народа ня так й шмат.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Але пабываўшы хаця б у Прыбалтыцы ці ў Польшчы вяртаесься з такім уражаньнем, нібы пабываў на іншай планэце. Пачынаеш задавацца пытаньньнямі: &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Чаму мы не можам так жыць? &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Чаму наша краіна ідзе не па шляху цывілізаванай Эўропы, а ўсё шукае свой, асобны? &lt;br /&gt;Няўжо мы горшыя за іх?&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Усе гэтыя “шкодныя” пытаньні й адказы на іх, прыводзяць да таго, што задумваесься, а што, калі кінуць гэта ўсё, паступіць ва эўрапейскі ўнівер ці ,скончыўшы ВНУ тут, з’ехаць да буржуяў, й там атрымаць ПЕРСПЕКТЫВУ! Таму што жыць ты цяпер будзеш у краіне, дзе шануецца чалавек й яго меркаваньне; у краіне, дзе за працу людзі атрымліваюць чалавечыя заробкі; у краіне, дзе ты можаш набыць кватэру, машыну, прыгожае адзеньне, смачную ежу; й самае галоўнае -- у краіне, дзе ты можаш сябе самарэалізаваць!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Але з’ехаць з Радзімы, ня так ужо й лёгка. Тут твае сябры, дарагія табе людзі, родная прырода. Тут людзі зь якімі можаш размаўльць на роднай мове (хоць іх не так многа, як хацелася б, але, усёж-такі, ёсьць), якія маюць аднолькавую з табой мэнтальнасьць. Ды трэба яшчэ дадаць, што ні хто за мяжой не чакае цябе зь распасьцёртымі абдымкамі, усё сваё жыцьцё ты будзеш там чалавекам другога гатунка.&lt;br /&gt;Таму, я лічу, што самае правільнае рашэньне будзе застацца на Радзіме й змагацца за тую Беларусь, якую хочаш бачыць. За эўрапейскую, дэмакратычную, справядлівую… &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Толькі разам мы пераможам!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Siaroja</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:8292</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/8292.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=8292"/>
    <title>ЧТО ДЕЛАТЬ?</title>
    <published>2006-01-10T19:55:14Z</published>
    <updated>2006-01-10T19:55:14Z</updated>
    <content type="html">&lt;a href="http://www.livejournal.com/users/shtodielat/412.html"&gt;Тебя достал этот режим Лукашенко? Тогда этот текст для тебя. Эта инструкция подскажет тебе, что надо делать, чтобы избавиться от Лукашенко.&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;(текст взят из www.livejournal.com/users/shtodielat).</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:8091</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/8091.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=8091"/>
    <title>КК СССР (дзесяць годоў, без права перапiскi )</title>
    <published>2006-01-02T19:54:47Z</published>
    <updated>2006-01-02T19:55:37Z</updated>
    <content type="html">Паважанная, спадарства, "вiншую" вас з новым 1937 годам. Не палохайцесья, з галавой мяне ўсё ў парадку. З вялікім сумам трэба канстатаваць, што для Беларусі, новы 2006г. з'яўляецца, менавіта аналагам 37г. &lt;br /&gt;Ў сувязі з прыняцьцем Закона РБ ад 15.12.05г 71-3 Аб ўнясеньні дапаўненьня зменаў ў некаторыя законадаўчыя акты РБ па пытаньню ўзмацненьня адказнасьці за дзеяньні накірованыя супраць чалавека і грамадскай бяспекі". 20 снежня гэты Закон быў зарэгістраваны ў Нацыянальным рэестры прававых актаў РБ. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Хацеў бы нагадаць (для тых хто не знаём з гэтым дапаўненьням ) змест аднаго з іх, з невялікім каментарам, друкую на мове арыгінала:&lt;br /&gt;Закон прэдугледжвае дапаўньне КК Беларусі новым артыкулам “Дискредитация Республики Беларусь". &lt;br /&gt;Згодна Лукашэнкаўскай прапановы, пад “дискредитацией" разумеецца&lt;br /&gt;”предоставление иностранному государству, иностранной или международ-&lt;br /&gt;ной организации заведомо ложных сведений о политическом, экономическом, социальном, военном или международном положении Республики Беларусь, правовом положении граждан РБ или её органов власти" Такія дзеяньні будуць карацца: арыштам на тэрмін да шасьці месяца ці пазбаўленьнем волі тэрмінам да 2-х гадоў". &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;І нашым словам пад гэты артыкул аўтаматычна трапляюць таксама ўсе тыя, хто папрасіў палітычны прытулак ў іншых краінах свету. Гэта я - Я.Мурашка, мая жонка Галіна Арцёменка, нашы 4-а дзяцей, двое з іх прыёмные дзеці сіраты ( на момант ад'езду яны былі непоўнагадовыя), сям'я З.Майсеенк ,Т.П нчук і іх непоўнагадовыя дзеткі, адзін з іх нарадзіўся ў Нямеччыне, дык што бацькоў ў турму - дзяцей ў дзіцячы дом? Сям'я Ю.Захаранкі, якога Лукашэнка знішчыў, сям'я Г.Карпенкі - і тут гэты забойца прыклаў руку, сям'я.Закрэўскага і шмат яшчэ нашых суайчыньнікаў , якіх дыктатар вымусіў пакінуць Бацькаўшчыну шукаць лепшай долі на чужыне. Магу яшчэ нагадаць А.Дація, Я.Сідорыка, М.Занько, В.Мароза (Чэхія), Б.Прадухо з сябрам (Галяндыя), сям'ю Л.Садоўскага (Фінляндыя), сем' З.Піменава і Ў.Лазарчука, Т.Марчанка (Бэльгія), гэты спіс можна прадаўжаць бясконаца, бо ўжо не адзін десятак тысяч беларусаў шукае выратаваньне (у той жа Расеі) ад смяротных абдымкаў, кахаючага сваіх дзяцей" пастылага бацькі". &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Мы не злачынцы, мы ахвяры дыктатара, не мы, а ён абабраў нашых дзяцей, сёньня не мы, а ён вырашае іх будучыню, загнаў народ ў галечу. Не нас, а яго трэба судзіць за грабёж з разбоем, за неаб'вешчаную вайну ўласнаму народу яшчэ па 17 артыкулах таго ж Крымінальнага Кодэкса. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Так, мы сведчылі ншаземным дзяржавам аб палітычным, эканамічным, сацыяльным, прававым, міжнародным (акрамя ваенага) становішчы РБ. Так, мы звярталіся і будзем звяртацца за дапамогай к міжнароднаму супольніцтву будзем рабіць ўсё магчымае, каб знішчыць гэты рэжым. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Аднак, відаць, што міжнародная супольнасьць (асабліва Эўропа) не да канца зразумела, што нясе для яе дыктатарскі рэжым Беларусі. Я упэўнены, што не ўсе (сталага зросту) жыхары ЗША, Эўропы памятаюць жах Другой сусветнай вайны, тым больш іх бацьк толькі краем вуха чулі пра сталінскія рэпрэсіі 37-х гадоў, ім незнаёма слова ГУЛАГ, яны не гублялі сваіх бацькоў цёмным начамі , ў іх крамнах не перасялялі цэлыя народы (у тым ліку і паволжскіх немцаў) халодныя стэпы Казахстана, Сібіры і Далекага Усходу. Сёньнешняя Беларусь амаль што нагадвае СССР 30-х гадоў. Пакуль што гэта транзіт наркотыкаў, ім грантаў, продаж узбраеньня, ваюючым краінам і дыктатарскім рэжымам, але ж гэта пагроза вайны, калі гэтаму тырану трапіць рук (ад Расеі) ядзерная зброя, бо Лукашэнка чалавек не прадсказальны. Усе гэтыя “Акты аб дэмакратыі ", заявы ААН, папярэджаньні Бруселя, не маюць плёну, як для Тайваню 1001-е кітайскае папярэджаньне. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Нам не патрэбны парады, нам патрэбна дапамога і не на словах, а на справе. Не да твару ЗША, ўсёй дэмакратычнай Эўропе роля назіральніка, калі вырашаецца лёс цэлага народа.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Хопіць ім гуляць гульні з Расеяй, хопіць ёй сёньня граць першую скрыпку ў Эўрапейскім аркестры, таму што 99% яе віны ў тым, што адбываецца ў Беларусі. Ракавую пухліну (дыктатуру Беларусі) трэба выдаліць з арганізму Эўропы, бо метастазы закрануць яго цалкам. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;І яшчэ - чужога гора не бывае!&lt;br /&gt;Жыве Беларусь!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;31.12.05г&lt;br /&gt;Старшыня Звязу&lt;br /&gt;Беларусаў Нямеччыны&lt;br /&gt;Я.Мурашка.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:7791</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/7791.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=7791"/>
    <title>З Новым годам, мая краіна!</title>
    <published>2005-12-30T22:27:12Z</published>
    <updated>2005-12-30T22:31:28Z</updated>
    <content type="html">Актывісты ГІ"ЧАС!" павіншавалі жыхароў сталіцы з надыходзячымі святамі - Новым годам і Калядамі. Пераапрануўшысь у вядомых навагодніх герояў актывісты раздавалі віншавальныя паштоўкі і цікавілісь у мінакоў, чаго яны жадаюць сабе і сваёй краіне ў Новым 2006 годзе.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;У адказ на першае пытанне часцей за ўсё чуліся пажаданні здароў'я, шчасця, кахання, грошай, дабрабыту ў сям'і. Таксама былі больш прыватныя і асаблівыя пажаданні:&lt;br /&gt;- Я займаюсь футболам. І жадаю дабіцца поспехаў у гэтым відзе спорта, - сказаў адзін хлопчык.&lt;br /&gt;- Хочу, чтобы моя машына завелась! - вельмі шчыра прамовіў адзін з мінакоў.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Другое пытанне выклікала большую зацікаўленнасць мінакоў. На яго мы чулі наступныя адказы:&lt;br /&gt;"Каб Беларусь квітнела!". "Каб у беларускага народа было усё!"&lt;br /&gt;- Каб Беларусь была самай прыгожай краінай у свеце! І каб у нас быў іншы Прэзідэнт! - прамовіў юнак.&lt;br /&gt;- Жадаю міру і спакою, каб не было ў нашай краіне рознагалосся, - сказала адна жанчына.&lt;br /&gt;Адзін хлопец, пачуўшы пытанне, голасна пракрычаў: "Беларускі народ не паставіць на калені!"&lt;br /&gt;А яго сябра ў адказ: "Хачу, каб Беларусь аб'ядналась з Расеяй. Для яе так будзе лепей."&lt;br /&gt;"Жадаю, каб мае дзеці жылі лепей за мяне і не бачылі ўсяго гэтага бруду..." - ледзь не заплакаўшы прамовіў адзін мужчына.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Некаторыя даволі пужліва паставіўшысь да гэтага пытання, так і не адважылісь шчыра адказаць на яго.&lt;br /&gt;Пад час мерапрыемства сустрэлісь нямецкія турысты, якія былі вельмі ўдзячны за віншавання. Яны пажадалі беларускаму народу шчасця і здароў'я. А іх перакладчыцца - новага Прэзідэнта. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Узаемныя віншаванні і шчырыя усмешкі вельмі паднялі настрой як мінакам, так і ўдзельнікам акцыі.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid2"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/NH/1.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/NH/2.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/NH/3.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/NH/5.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/NH/6.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/NH/11.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/NH/13.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;font size="+1" color="brown"&gt; З Новым годам!&lt;/font&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:7678</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/7678.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=7678"/>
    <title>Абраны гiмн ЧАСу</title>
    <published>2005-12-28T21:15:51Z</published>
    <updated>2005-12-28T21:16:18Z</updated>
    <content type="html">На працягу 23 дзён наведвальнікі сайта мелі магчымасць прагаласаваць за 1 з 7 варыянтаў тэкстаў. І вось вызначыўся пераможца конкурсу:&lt;br /&gt;Ім стаў аўтар тэксту №5:&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/halasavalka/himn.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Уставай, краіна маладая!&lt;br /&gt;Уставай, наш вольны чалавек!&lt;br /&gt;Зьбівай аковы зь нашай волі&lt;br /&gt;І будзь свабодны целы век!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Рэфрэн:&lt;br /&gt;Прыйшоў наш ЧАС&lt;br /&gt;Зрабіць свой выбар!&lt;br /&gt;Прыйшоў наш ЧАС&lt;br /&gt;Зьбіваць замкі!&lt;br /&gt;Каб атрымаў народ нарэшце&lt;br /&gt;Свабоду, волю назаўжды!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Уставай, краіна маладая!&lt;br /&gt;Уставай, патомак Кастуся!&lt;br /&gt;Пад бел-чырвона-белым сьцягам&lt;br /&gt;Змагацца будзем да канца!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Рэфрэн&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;І хутка прыйдзе ЧАС прыгожы,&lt;br /&gt;І наш народ там зажыве,&lt;br /&gt;І волю нашу мы здабудзем,&lt;br /&gt;І зломім краты навякі!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Віншуем аўтара! &lt;br /&gt;У падарунак ён атрымае 3 дыска з беларускай музыкай.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:7315</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/7315.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=7315"/>
    <title>«ПОШУК – 2. ЧАС АБРАНЫХ»</title>
    <published>2005-12-28T21:10:55Z</published>
    <updated>2005-12-28T21:12:38Z</updated>
    <content type="html">В конце октября ГИ "ЧАС" проводила &lt;a href="http://www.livejournal.com/users/4ac/2628.html"&gt; игру ПОШУК &lt;/a&gt;. Игра оказалась потрясающе интересной (в чём вы можете убедиться, пройдя по ссылке). Теперь мы анонсируем новую игру: ПОШУК_2!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Меня многие знают, многие видели, и ни для кого не секрет, кто я такой. Я возьму на себя смелость провести мероприятие под названием «ПОШУК – 2. ЧАС АБРАНЫХ». Как вы все уже узнали из газеты, игра состоится в начальных числах февраля. Скажу ещё, что если в газете такой информации нет, то проведение планируется примерно на первое февраля. Кроме той смелости и ответственности, которые я на себя возложил, я бы хотел высказать пару предложений, чтобы проще было потом здорово, весело и беззаботно провести февральским днём несколько часов на свежем воздухе.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Итак, начнём...&lt;br /&gt;Дополнение. Нет необходимости судорожно записывать задание, которое тебе диктует «центр», потому, что все задания будут у вас в руках. Это делается для того, чтобы экономить ваши, ну и наши нервы соответственно. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Масштабы. Пока скажу, что этот проект больше, чем предыдущий раза эдак в полтора. Сразу скажу, чтобы было меньше рассказывать в день игры, маршрут вы выбираете сами, поэтому увеличены расстояния между контрольными точками-пикетами. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Подсказки. На самом деле людям, которые сидели в тот раз в «центре» было очень тяжело, а когда в конце концов разрядились оба телефона, то вообще наступил мрак.:) &lt;br /&gt;Подсказок будет мало, их почти не будет. Задания сформулированы так, что будет достаточно просто их отгадывать. НЕТ! Это совсем не значит, что у вас не будет возможности позвонить нам. Если действительно будут проблемы (а они могут возникнуть), мы обязательно поможем. Но вы ведь сами прекрасно знаете, что сейчас ничего не делается просто так. Подробнее о штрафах и количестве телефонных звонков координаторам вы узнаете уже при получении пакета с заданием.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Призы. Ну, это секрет пока.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Регистрация и состав команды. Не знаю, но я считаю, что это важно. Регистрируйтесь, отсылая письма на мой e-mail, (с темой «просьба о регистрации») который будет в конце. В письме нужно указать, как называется команда, её количество, состав, можно что-нибудь о себе, по желанию контактный телефон. Что касается состава или количества, то оптимально, чтобы это было 7-8 человек. Больше не нужно! И меньше тоже нежелательно. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Это пока что первое известие о предстоящем мероприятии. Скажу ещё, что всё достойно критики и обсуждения. Все вопросы и предложения по оптимизации проведения, а также свои анкеты, присылайте пожалуйста на адрес: &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;dodgeviper.alexis@gmail.com&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Спасибо, это пока всё. Искренне ваш, J. T.</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:6925</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/6925.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=6925"/>
    <title>«Герой» нашага часу</title>
    <published>2005-12-20T00:36:27Z</published>
    <updated>2005-12-20T20:10:02Z</updated>
    <content type="html">19 сьнежня ўдзельнікамі ГІ “ЧАС!” была праведзена акцыя, мэтай якой было праінфармаваць суседзяў усім нам вядомага спадара Шымава, рэктара БДЭУ, зь якім чалавекам яны ў адным доме жывуць.&lt;br /&gt;Таго самамга Шымава, які па не зразумелым прычынам, выключыў з унівэрсытэта Тацяну Хома. &lt;br /&gt;Тэкст улёткі быў наступны.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Шаноўныя жыхары дома *** па вуліцы ***, а ці ведаеце вы, што разам з вамі ў гэтым доме ў кватэры нумар *** пражывае рэктар Беларускага Дзяржаўнага Эканамічнага Унівэрсытэта Уладзімер Шымаў. Чалавек, які не мільгануўшы вокам выключыў зь унівэрсытэта студэнтку Тацяну Хома па нікому не зразумелым падставам. Дарэчы, студэнтку, якая дагэтуль усе экзамены й залікі здавала толькі на выдатна ці добра. &lt;br /&gt;Задумайцесь, ці варты ён вашага позірка пры сустрэчы, ці годны ён таго, каб паціснуць яму руку… &lt;br /&gt;Зараз прыгадаем храналогию падзей. &lt;br /&gt;14 лістапада Тацяна Хома ў французскім горадзе Рэймс была абраная ў кіраўніцтва буйнейшай эўрапейскай студэнцкай арганізацыі “ESIB – Нацыянальныя студэнцкія аб’яднаньні Эўропы”. Тацяна сталася першай асобай з Усходняй Эўропы, якая заняла такую пасаду. Але 24 лістапада рэктар Беларускага дзяржаўнага эканамічнага ўнівэрсытэта У.М Шымаў падпісаў загад аб адлічэньні адной зь лепшых студэнтак факультэта. Прычына адлічэньня згодна загаду рэктара: “факт самавольнага і беспадстаўнага выезду студэнткі Тацяны Хома ў Францыю і знаходжаньня яе ў гэтай краіне ад 11 да 14 лістапада 2005 году ў пэрыяд вучэбных заняткаў”. &lt;br /&gt;Супрацоўнікам інтэрната, дзе жыве Тацяна, Шымаў загадаў не сыходзіць сёньня з працы, пакуль на працягу гэтага дня Тацяна Хома ня будзе выселеная.&lt;br /&gt;Юрыст праваабарончага цэнтру “Вясна” Валянцін Стэфановіч пракамэнтаваў загад аб адлічэньні Тані Хома з унівэрсытэта. &lt;br /&gt;“Выключэньне студэнта з ВНУ можа адбыцца толькі пры ўмове сыстэматычнасьці парушэньняў правілаў унутранага распарадку. Тацьцяна за тры з паловай гады навучаньня ня мела ніводнай вымовы ці папярэджаньня. Таму аднаразовае парушэньне студэнткай правілаў унутранага распарадку ня можа быць прычынай адлічэньня. Больш таго, выпадак Тацяны Хома не падпадае пад дзеяньне дэкрэта прэзыдэнта і выцякаючых загадаў міністэрства адукацыі аб атрыманьні дазволу на выезд за мяжу, бо яе вандроўка ў Францыю не з'ьяўлялася навучаньнем ці працаю. У нас яшчэ дзейсны артыкул Канстытуцыі аб свабодзе перамяшчацца ў межах Рэспублiкi Беларусь, пакiдаць яе i бесперашкодна вяртацца назад. З гэтае прычыны загад аб адлічэньні Тані Хома можна лічыць не адпаведным Канстытуцыі,” – заявіў Валянцін Стэфановіч. &lt;br /&gt;Калі вам ёсьць што сказаць гэтаму чалавеку, тэлефануйце па нумару ******.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid2"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/Siaroja/chym/1.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/Siaroja/chym/2.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/Siaroja/chym/3.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Паведамляе прэс-цэнтр ГІ "ЧАС!"</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:6798</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/6798.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=6798"/>
    <title>О конях и переправе. (спорт)</title>
    <published>2005-12-20T00:30:05Z</published>
    <updated>2005-12-20T00:30:05Z</updated>
    <content type="html">Новогодние праздники традиционно считаются порой сюрпризов.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Чаяния любителей неожиданности не были обмануты и на сей раз, но едва ли новости из стана сборной страны по футболу можно назвать обнадеживающими. На прошлой неделе национальная команда Беларуси получила нового главного тренера: вместо скоропостижно отправленного в отставку Анатолия Байдачного пока с дополнением и.о. им стал Юрий Курненин, до этого помогавший Анатолию Николаевичу в работе со сборной в качестве второго тренера. Формальным поводом для прощания с харизматичным наставником стали неудовлетворительные результаты главной команды страны – лишь предпоследнее место в группе в отборочном турнире ЧМ-2006 при невыразительной игре. Однако истинные причины отставки опытного специалиста видятся иными.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Байдачный принял сборную во время отборочного цикла ЧЕ-2004, получив от федерации футбола страны карт-бланш на формирование новой команды, которая вышла бы на стабильный среднеевропейский уровень. Глядя на команду «кисти» позднего Малофеева, с ее очевидными проблемами в организации игры и без хлопнувших дверью лидеров – Белькевича, Хацкевича и Лаврика,– верилось в светлое будущее с трудом. Но, несмотря на пессимистичные прогнозы скептиков, команда заиграла. Нет, фееричных побед над законодателями футбольной моды не было. Зато появилось то, без чего они невозможны в принципе: уверенность в своих силах и относительную стабильность.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Отборочный цикл ЧМ-2006 выдался для сборной противоречивым. С одной стороны – предпоследнее место в группе, с другой – по-настоящему достойные результаты. Судите сами: очков белорусы не взяли лишь у итальянцев – 3:4, 1:4, тем не менее четырежды огорчив одну из самых труднопроходимых оборонительных линий в мире. А очковую копилку пополнили ничьи со Словенией (1:1, 0:0), Шотландией (0:0, 1:0 – первый за 10 лет успех сборной в гостях в отборочных турнирах к ЧМ и ЧЕ), Норвегией (1:1) и Молдовой (4:0). Фиаско же, кроме поражений от явных фаворитов группы сборной Италии, «красно-зеленые» потерпели в играх с Молдовой (0:2), и с Норвегией (0:1).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Тем не менее, мысль о смене главного тренера всерьез не рассматривалась. Командой продолжал руководить Байдачный, причем не безуспешно: в товарищеской игре с Латвией в Витебске была одержана солидная победа 3:1. Шла планомерная подготовка к будущим сражениям, болельщики и специалисты при всей широте диапазона мнений – от недоверчиво-скептических до осторожно-оптимистичных – сходились в одном: наблюдать за подопечными Байдачного как минимум интересно. Все с нетерпением ждали продолжения, как вдруг… &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сигналом к действию для работников федерации послужил гневный спич президента на V съезде Федерацией профсоюзов Беларуси. «Вы поехали в Молдову, – заявил президент. Страны нет, те ребята собрали команду из колхозов и совхозов, колхозов и совхозов. Разбили в пух и прах!» (Бурные аплодисменты).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Оставим в стороне попранную политкорректность (хотя справедливости ради все же стоит отметить: команда Молдовы составлена из профессионалов, выступающих (как и большинство белорусских «сборников») в России и Украине, так что никакого «тендера» за право участия в матче на сельскохозяйственных угодьях у молдаван, конечно не было).&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Как в последствии оказалось, самое страшное скрывалось, как обычно, за «бурными аплодисментами». Лизоблюдствующая ватага чинуш от футбола тут же стала рыть землю в поисках «путей выхода из кризиса». Но отчего-то пути эти лежали не в реформе внутреннего чемпионата, не в создании института сборных, не в улучшении условий детского футбола, а в банальном переводе стрелок, крайним в котором остался Байдачный. Фактически те же люди, когда-то уверенно проголосовавшие за кандидатуру Анатолия Николаевича, нынче так же дружно под казенные фразы выставляли его за дверь. Впрочем, сам «виновник торжества» ан заседание не явился.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А взявшие под козырек товарищи из федерации быстро нашли достойную кандидатуру. Предполагаемым новым тренером должен стать чешский специалист Йозеф Хованец. Да вот незадача: до 31 декабря 2005 он является тренером «Кубани» и не имеет права даже обсуждать возможное будущее трудоустройство. Создается впечатление, что трясущиеся за сохранение собственных кресел функционеры просто создают видимость работы. Ведь и о подобном «кадровом укреплении» можно бодрым голосом рапортовать наверх. А наработки Байдачного вместе с общественным мнением были беззастенчиво спущены в унитаз. Неожиданно «облагодетельствованный» Курненин представляется жертвой игры в дурака, которому в любом случае уготована роль «временного правительства». Приедет Хованец или нет, пока не ясно. Неясными остаются и перспективы сборной, в переломный момент смены поколений оставленной фактически в подвешенном состоянии. Очевидным кажется одно: опрометчивые решения родной АБФФ принимаются скорее с целью «обозначить намерения», нежели с желанием помочь отечественному футболу.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А простому болельщику остается только ждать. Ждать и надеяться, что все будет хорошо, хотя чем дальше, тем труднее это делать…&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:6516</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/6516.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=6516"/>
    <title>Акцыя САЛІДАРНАСЦІ ў Баранавічах.</title>
    <published>2005-12-20T00:27:19Z</published>
    <updated>2005-12-20T00:27:19Z</updated>
    <content type="html">&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/16122005/baranki.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Паведамляе прэс-цэнтр ГІ "ЧАС!"</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:6183</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/6183.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=6183"/>
    <title>Подготовка ко Дню солидарности 16 декабря.</title>
    <published>2005-12-15T21:26:12Z</published>
    <updated>2005-12-15T21:28:51Z</updated>
    <content type="html">Сегодня активисты ГИ "ЧАС!" проводили информирование общественности о Дне солидарности с политическими заключенными и пропавшими в Беларуси. Информационые листовки с приглашением присоединиться к акции солидарности раздавались жителям жилых домов в одном из спальных районов Минска.&lt;br /&gt;Говорит один из участников:&lt;br /&gt;"Я это делаю, потому что мне не всё равно, что происходит в нашей стране. Сегодня люди не имеют альтернативной информации. Но правду они должны знать!"&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/13122005/SSA50851.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/13122005/SSA50855.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Сообщает пресс-центр ГИ "ЧАС!"&lt;br /&gt;Подробнее читайте на сайте &lt;a href="http://www.solidarity16.org"&gt;solidarity16.org&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:5939</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/5939.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=5939"/>
    <title>Беларускі Культурна-Асьветніцкі Цэнтар у Познані салідарны з Таняй Хома.</title>
    <published>2005-12-13T20:28:50Z</published>
    <updated>2005-12-13T20:28:50Z</updated>
    <content type="html">Віталь Воранаў з Беларускага Культурна-Асьветніцкі Цэнтру у Познані і студэнты Эканамічнай Акадэміі ў Познані пачалі зьбіраць подпісы пад просьбай аб прыняцьці Тацьцяны Хомы ў гэтую навучальную ўстанову і прызнаньне ёй стыпэндыі. У лісце гаворыцца, што калі б Тацьцяна адстаяла сваё права навучаньня ў Беларусі, то месца такое прызнаць аднаму з адлічаных па палітычных матывах, студэнту ці студэнтцы эканамічнага профіля. &lt;br /&gt;Нагадаем, што папярэдні збор подпісаў (сабрана больш паўтысячы подпісаў грамадзянаў Эўразьвяз) супраць вяшчаньня радыё Deutche Welle ў Беларусь па-руску скончыўся зьменай палітыкі гэтай станцыі, якая пачала усе матэрыялы перадаваць па-беларуску. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Перадае &lt;a href="http://www.bkac.republika.pl/"&gt;bkac.republika.pl&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:5667</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/5667.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=5667"/>
    <title>З'явіўся 6 нумар газеты ГІ"ЧАС!"</title>
    <published>2005-12-13T20:12:20Z</published>
    <updated>2005-12-13T20:13:25Z</updated>
    <content type="html">&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/kreatiu/hazeta/numar_6_150.jpg"&gt;&lt;br /&gt;У гэтым нумары Вы знойдзеце:&lt;br /&gt;- справаздачы з апошніх акцыяў МІ "ЧАС!";&lt;br /&gt;- анэкдоты, вершы, інтэрнэт-агляд і яшчэ шмат цікавага матэрыяла&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Газету можна спампаваць: &lt;a href="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/kreatiu/hazeta/numar_6_1-3.pdf"&gt;1 - 3 старонкi&lt;/a&gt;, &lt;a href="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/kreatiu/hazeta/numar_6_4-7.pdf"&gt;4 - 7 старонкi&lt;/a&gt; i &lt;a href="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/kreatiu/hazeta/numar_6-8.pdf"&gt;восьмая старонка&lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:5539</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/5539.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=5539"/>
    <title>Выбіраем ГІМН ЧАСу разам!</title>
    <published>2005-12-05T20:19:17Z</published>
    <updated>2005-12-05T20:19:17Z</updated>
    <content type="html">Прапануем Вам выбраць адзін з варыянтаў і прагаласаваць за яго.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://www.svaboda2006.org/belarus/chas-news.php?id=3056"&gt; Варыянты тэкстаў &lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Галасаванне адбываецца &lt;a href="http://www.svaboda2006.org/"&gt; на галоўнай старонцы нашага сайту &lt;/a&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:5350</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/5350.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=5350"/>
    <title>26 лістапада - 75 год з дня нараджэння У.С. Караткевіча</title>
    <published>2005-11-28T00:10:43Z</published>
    <updated>2005-11-28T00:11:44Z</updated>
    <content type="html">26 лістапада ўдзельнікі грамадзянскай ініцыятывы “ЧАС!” правялі невялікую акцыю. Мэтай было высветліць, што ведаюць людзі пра Караткевіча і нагадаць пра яго творчую дзейнасць.&lt;br /&gt;Акцыя праводзілася на праспекце Скарыны. Удзельнікі звярталіся да грамадзян з напамінам пра дзень нараджэння У.С.Караткевіча і вялі размову. Пыталіся ў людзей аб тым, якія творы пісьменніка ведаюць, уражанні ад іх.&lt;br /&gt;Адразу адзначым, што большасць апытаных чыталі творы Караткевіча. Асабліва прыемна было слухаць, як маладыя людзі называлі некалькі твораў і са шчырасцю дзяліліся сваімі ўражаннямі. Сустрэлася адна маладая пара, да якой мы звярнуліся, а яны ў адказ працягваюць рукі са словамі: “Прывітанне, беларускамоўныя сябры…”&lt;br /&gt;Сталыя людзі гаварылі больш аб баларускай літаратуры ўвогуле, аб яе сучасным становішчы, пра Беларускае Адраджэнне…&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Прайшоў час, імя Караткевіча жыве ў народзе. Яго творы чытаюць шкаляры, студэнты, грамадзяне…&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Вось такі праспекцік мы давалі менчукам&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;26 лістапада - 75 год з дня нараджэння У.С. Караткевіча &lt;br /&gt;(1930-1984) &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;"Хто забыў сваіх продкаў – сябе згубіў,&lt;br /&gt;Хто забыў сваю мову – усё згубіў!”&lt;br /&gt;У. Караткевіч &lt;br /&gt;Малая радзіма будучага паэта – Орша, у 1930 годзе – невялікі гарадок, агучаны гудкамі далёкіх цягнікоў і блізкіх параходаў, беларускімі песнямі. Ён знаходзіўся ў атачэнні рэшткаў валоў замчышча, дубовых лясоў, ліп на вуліцах, соцень крыніц на берагах Дняпра. &lt;br /&gt;Уладзімір Караткевіч – адзін з самых адукаваных мастакоў слова ХХ стагоддзя. Акрамя таго, ён выдатна маляваў, цудоўна спяваў беларускія народныя песні, з выключным майстэрствам фатаграфаваў. Ён быў непераўзыйдзеным гісторыкам і этнографам, знаўцам даўніны, ён вольна валодаў рускай, польскай, французскай, пачаў гаварыць па-чэшску і славацку, спрабаваў – па-літоўску і нават па-узбецку.&lt;br /&gt;Па сутнасці, усё жыццё У. Караткевіча прайшло ў барацьбе за права самавызначэння ў мастацтве, за права быць самім сабой. Даверлівы і шчыры, ён пакінуў пасля сябе светлыя ўспаміны ў сяброў і малазнаёмых людзей. Біяграфія яго абрасла легендамі, што вынікалі з рэальных фактаў: і пра тое, што разам з ім жыў сапраўдны мядзведзь, і пра выпусканне на волю галубоў, купленых на Старажоўцы, і пра яго арыгінальныя вандроўкі па родным краі і за яго межамі.&lt;br /&gt;Жыццё У. Караткевіча – ужо легенда. Незвычайнае, яркае, светла-трапяткое, яно нечакана і заўчасна абарвалася. І засталася недаспяваная песня…&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid2"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/Siaroja/kar/5.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/Siaroja/kar/1.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/Siaroja/kar/2.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/Siaroja/kar/3.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/Siaroja/kar/4.jpg"&gt;&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:4971</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/4971.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=4971"/>
    <title>«О борьбе с коррупцией» или куда идут членские взносы БРСМ?</title>
    <published>2005-11-24T21:06:37Z</published>
    <updated>2005-11-24T21:06:37Z</updated>
    <content type="html">Вот уже и прошло более 3-х месяцев, как начался учебный год, а, значит, уже более 3-х месяцев ведётся усердная работа по вступлению молодёжи в ряды БРСМ.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;В разных учебных заведениях данные действия проводятся по-разному. Все мы помним прошлогоднее вступление в БНТУ названное на XXXIX съезде ВЛКСМ – «добровольным» фотографированием и «добровольным» вступлением большей части учащихся. Либо, как в некоторых ССУЗах – раз уж поступили на бесплатное, то извольте пополнить численный состав БРСМ. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Всё бы ничего, но бравым труженикам первичных организаций (ПО) БРСМ приходится собирать взносы (читай: производить поборы) с вновь вступивших. А самое интересное, что разбежка в сумме периодического взноса составляет от 100 до 850 рублей. Притом, что для ССУЗов периодический взнос равен 500 рублей в 6 месяцев. Известно, что в пяти ПТУ г. Минска взносы собираются один раз в 2 месяца и составляют 690-750 рублей. Куда деваются деньги???&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;А ведь все эти данные вносятся в ведомости по сбору вступительных и периодических членских взносов ОО «БРСМ» (варианты которых нам «любезно» предоставили работники Первомайского РК ОО «БРСМ») .&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Гораздо проще работникам первичек с правами районного комитета – у них свой расчётный счёт, на который учащиеся платных отделений заносят суммы названные (!) секретарём ПО. &lt;br /&gt;А в некоторых случаях никому (почти никому) не известная сумма включается в сумму оплаты за учёбу. У учащихся бесплатных отделений – попросту вычитается из стипендии (так же почти никому не известная сумма денег). &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;И, наконец, самое главное! Все исправленные и замазанные ведомости (БРСМ благодарит человека придумавшего корректор, т.е. белую замазку) благополучно принимаются в районных комитетах и подписываются в Минском городском комитете.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Вот так главная проправительственная организация выполняет декрет Президента «О борьбе с коррупцией».&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/brsm/1.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/brsm/2.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/brsm/10.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/brsm/13.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/vo/brsm/14.jpg"&gt;&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:4714</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/4714.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=4714"/>
    <title>Далучыцеся да стварэння гiмну ЧАСу.</title>
    <published>2005-11-24T20:55:48Z</published>
    <updated>2005-11-24T20:55:48Z</updated>
    <content type="html">Ініцыятыва "ЧАС!" расце з кожным днём.&lt;br /&gt;Памкненне да ідэі мусіць падтрымлівацца музыкай.&lt;br /&gt;Час аб'яўляе конкурс на лепшыя словы для гімна пераменаў!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;Умовы конкурсу: &lt;br /&gt;1. Ключавое слова ЧАС!&lt;br /&gt;2. Тэкст павінен быць напісаны вамі.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Прапануем азнаёміцца з галоўнай ідэяй нашай ініцыятывы &lt;a href="http://www.svaboda2006.org/belarus/manifest.php"&gt; тут &lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Тэксты словаў можна дасылаць да 26 лiстападу на адрас: minsk@svaboda2006.org&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Пасля накапленьня тэкстаў будзе праведзена інтэрнет галасаваньне на лепшы тэкст. Пераможца атрымае прыз!&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Усе музыкі таксама запрашаюцца да супрацоўніцтва па напісанню музыкі на словы гімну.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a href="http://www.svaboda2006.org/belarus/chas-news.php?id=2356"&gt;А вось тут можна пагледзець ужо дасланыя варыянты тэкстаў&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:4483</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/4483.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=4483"/>
    <title>Людзі ведаюць сваіх герояў!</title>
    <published>2005-11-24T20:24:37Z</published>
    <updated>2005-11-24T20:47:19Z</updated>
    <content type="html">20 лістапада, у нядзелю, прадстаўнікі фэн-клуба “БТ” вырашылі высветліць, як грамадзяне ставяцца да Першага Нацыянальнага тэлеканала і, ў прыватнасці, да яго вядучых. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Прапаноўвалася праглядзець шэраг фотаздымкаў тэлевядучых з БТ і выказаць свае думкі наконт іх. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Цікава было наглядаць рэакцыю людзей, калі да іх падыходзілі са словамі “Прывітанне! Мы прадстаўляем фэн-клуб БТ – тэлебачанне…” Адныя з шокам і здзіўленнем спыняліся, іншыя з іранічнай усмешкай адварочваліся. Рэакцыя была самай разнастайнай і непрадказальнай. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Большасць апытаных не ведала не толькі прозвішчаў, але і твараў вядучых. З усіх прадстаўленых зорак нашага TV самым папулярным аказаўся... Зімоўскі. У яго бок была выказана найбольшая колькасць пазітыўных водгукаў: “Хороший человек” , “Воинствующий молодец” і інш. На другім месцы... Лаўроў і... Ялфімаў. Да вядучых-жанчын грамадзяне паставіліся больш лаяльна, назваўшы іх ахвярамі нейкай палітычнай сістэмы.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/bilbo/IMG_2721.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/bilbo/IMG_2726.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/bilbo/IMG_2728.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/bilbo/IMG_27210.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Паведамляе прэс-цэнтр фэн-клюба БТ</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:4259</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/4259.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=4259"/>
    <title>#16</title>
    <published>2005-11-20T10:12:05Z</published>
    <updated>2005-11-20T10:12:05Z</updated>
    <content type="html">Теперь пользователи IRC чатов могут обсуждать, знакомиться, делиться впечатлениями и идеями к ДНЮ БЕЛОРУССКОЙ СОЛИДАРНОСТИ і не только на канале &lt;b&gt;#16&lt;/b&gt;. Те кто еще не пробовал побывать в IRC-чате, имеют уникальную возможность сейчас это сделать...&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Подробную информацию о том, как подключится к каналу IRC, можно прочесть &lt;a href="http://www.svaboda2006.org/belarus/chas-news.php?id=2760&amp;amp;nobr=y"&gt;тут&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Если у вас возникнут вопросы по подключению к IRC (чату), пишите нашему онлайн-консультанту. Он попробует вам помочь&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/mail/loki.jpg" border="0"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Администрация сайта</content>
  </entry>
  <entry>
    <id>urn:lj:livejournal.com:atom1:4ac:3862</id>
    <link rel="alternate" type="text/html" href="http://4ac.livejournal.com/3862.html"/>
    <link rel="self" type="text/xml" href="http://4ac.livejournal.com/data/atom/?itemid=3862"/>
    <title>ЧАС! ПАДТРЫМАЎ ДЗЕНЬ БЕЛАРУСКАЙ САЛІДАРНАСЦІ! [+фота]</title>
    <published>2005-11-16T20:37:30Z</published>
    <updated>2005-11-16T20:40:03Z</updated>
    <content type="html">Сёння 16 лістапада а 20 гадзіне тысячы беларусаў запальвалі свечы. Так, шмат хто адзначаў сваю салідарнасць са знікшымі палітыкамі і тымі, хто зараз знаходзіцца за кратамі па палітычных перакананнях. Некаторыя проста запалілі свячу і падумалі аб сваёй будучыні ў гэтай краіне. &lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Актывісты ЧАСу таксама падтрымалі дзень Салідарнасці. На стадыёне аднаго з спальных кварталаў Мінска была складзена кампазіцыя са свечак, дзе напісана лічба "16".&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid1"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/16102005/161020051.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/16102005/16102005.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/16102005/161020055.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;"Наступны раз у нас атрымаецца больш складаная кампазіцыя таму, што нас будзе больш! І мы запрашаем усіх жыхароў далучыцца да ДНЯ БЕЛАРУСКАЙ САЛІДАРНАСЦІ. Час быць разам!"&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;За мерапрыемствам назірала некалькі дзесяткаў жыхароў раёна.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;a name="cutid2"&gt;&lt;/a&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/16102005/161020053.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;img src="http://www.svaboda2006.org/belarus/up/cea/16102005/161020052.jpg"&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;Паведамляе прэc-цэнтр ГІ "ЧАС!"</content>
  </entry>
</feed>
